Традиції і обряди мого села

Сватання

{morfeo 38} 

Українські календарні свята й обряди - це складний фольклорний комплекс, в якому поєднуються раціональний досвід і релігійно – магічні вірування, високо естетичні традиції та пережиткові звичаї.

Фольклор містить у собі величезний потенціал народу, відображуючи його менталітет і пріоритети.

Протягом багатьох сторіч і століть формувалася традиція. Звичаї – це результат довгого шляху становлення й удосконалення ритуального дійства того чи іншого народу.

Розглядаючи фольклор, у якому знаходиться тонка душа народної традиції, ми можемо знайти і розкрити ті особливості, що дозволять говорити нам про смислове і символічне значення обряду.

Щороку проходить районний конкурс «Традиційні обряди мого села», який проводиться з метою залучення школярів до процесу вивчення традиційної культури українців, активізації пошукової роботи у тій місцевості, де вони проживають.

Завданням фестивалю є вивчення , збереження та розвиток української національної культури через відродження традицій та обрядів своєї місцевості; дослідження та розкриття духовної основи обрядів через їх символічне дійство; популяризація наукових знань про обрядовість та місцеві традиції; підвищення ролі народної творчості у формуванні світогляду та естетичних смаків підростаючого покоління; збір та систематизація етнографічних матеріалів.

4 квітня день визволення села Ставрове від німецько-фашистських загарбників.

Нині школи вшанували пам,ять визволителів села,а також загиблих односельчан.

68 років назад у далекому 1944 році Червона Армія, успішно розвиваючи наступ,переслідуючи відступаючого ворога,до нашого села Ставрове підійшли підрозділи 110 гвардійської стрілецької дивізії.На північній околиці села гітлерівці вчинили запеклий опір.В ході бою червоноармійці зламали оборону фашистів і примусили їх, кинувши частину техніки і воєнного спорядження, відступити до Красних Окон. Короткочасний бій закінчився Перемогою бійців-гвардійців.

Не зупиняючись, вони пройшли через село, переслідуючи ворога до Красних Окон і далі до р. Дністр.

На полі бою залишились:

л-т Йолкін Д.Є

с-на Рожков А.Н

ряд Баштавенко Я.Х

- Грабовой Н.В

- Лєвочкін Ф.Є

- Литвинов В.Н

- Хаустов А.І

Їх тіла були поховані ставрівчанами в центрі села.

Після війни спорудили пам,ятник і посадили парк,в якому ми з вами зараз стоїмо.

У 1970 р. в селі знайшли могилу ще двох солдатів.Їх прах також був перезахоронений у братській могилі з познакою невідомі.Все ж таки їх імена були встановлені і тепер ми знаємо це: