Коли і чому люди в різних країнах почали зустрічати 1 квітня жартами і розіграшами, невідомо, хоча на цей рахунок існує кілька теорій. Згідно однієї з них, ця традиція пов'язана з днем весняного рівнодення, який у багатьох народів був початком нового року.

Пізніше, з введенням григоріанського календаря, Новий рік перенесли на 1 січня, але люди ще довго залишалися вірними старій традиції та вітали одне одного з Новим роком 1 квітня.

З часом привітання ставали все більш жартівливими, а подарунки все більш «безглуздими», а потім і зовсім забули про Новий рік і просто стали розігрувати один одного.

Ткач Тетяна Григорівна провела зі своїми учнями цікавий майстер-клас «Подаруй усмішку». Діти з задоволенням виготовляли смішні «капітошки» з повітряних кульок і борошна. Для більшого задоволення від своєї роботи юні майстри провели акцію «Посміхнись», подарувавши свої вироби учням 1 класу.

Цей день урізноманітив шкільне життя позитивними емоціями та враженнями і нагадав нам, що слід частіше посміхатися.

Учень 7 класу Бурдейний Олексій

Наприкінці березня в рамках тижня зустрічі птахів в школі проводились різноманітні тематичні заходи.Для учнів 7 і 10 класів дев’ятикласники продемонстрували документальні фільми «Райські птахи» та «Сила хижих птахів». Під час чергування працював Тимурівський загін. Волонтери подарували першокласникам розмальовки з зображенням птахів та кольорові олівці. У 8 класі була проведена інтелектуальна гра «Знаю я і знаєш ти: птахів треба берегти!». Учні 10 класу взяли участь у тематичній вікторині «Птахи – наші пернаті друзі». Для п’ятикласників проведений конкурс загадок «Пташині секрети». А учні першого класу мали змогу познайомитись з різними видами птахів і розгадували загадки.

На протязі тижня учні почерпнули нове і цікаве про пернатих друзів, продемонстрували свої знання та кмітливість, розширили кругозір.

Учениця 9 класу

Личко Ганна

Кажуть у народі: «Учитель – майстер життя». Основне його завдання – навчити дітей жити, бути людьми на землі. Шкільні роки залишаться в моїй пам’яті як щось світле і добре.

Я люблю своїх учителів за чуйне й добре ставлення до нас, за справедливість, за цікаве пояснення нового матеріалу, за особисті якості – тактовність, терпіння.

У нашій школі панує атмосфера співпраці між учнями та вчителями, які дуже серйозно ставляться до своїх предметів, але, разом з тим, можуть заохотити до роботи лагідною посмішкою…

Ми відчуваємо до себе довіру з боку вчителів, і це стало основним принципом взаємин між нами.

З гордістю можу сказати, що наші вчителі дають якісні знання, бо кожного року майже всі випускники вступають до вищих навчальних закладів, технікумів, училищ.

Не забувають учителі про наше духовне виховання, тому що бездуховний учений, лікар, будівельник ніколи не турбуватиметься про власний народ, про свою країну.

Тому й проводяться щоп’ятниці в нашій школі тематичні дискотеки, а на протязі тижня від чергових класів дізнаємося багато цікавого.

Я люблю свою школу, своїх учителів. Спливатимуть роки, ми закінчимо школу, але завжди в нашій пам’яті залишаться добрі, справедливі, люблячі нас учителі. Вони вкладають в нас тепло своєї душі, тому я впевнено можу сказати, що в майбутньому ми виправдаємо їхні сподівання.

Кушніренко Ганна,

учениця 9 класу