Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, запах і розмаїття квітів, вона чарує нас яскравими барвами лісу золотої осені, казковою красою зими, буйним цвітінням весни. Але навіть найкрасивіший куточок природи залишається мертвим без птахів .

Птахи – наші пернаті друзі. З такою назвою учні чергового класу провели вікторину у 10 класі. Діти перевірили свої знання в цій нелегкій, але дуже цікавій вікторині. Були запропоновані питання про птахів і все, що з ними пов'язано. Учні відмінно продемонстрували свої знання, кмітливість, кругозір. Багато хто почерпнув щось нове і цікаве для себе. Дуже сподіваюся, що вікторина всім сподобалася і надовго запам'ятається!

Учень 9 класу

Семенов Дмитро

Про що розповість проба Манту Симптоми, що вказують на можливий розвиток туберкульозу у малюка: часті застуди, збільшення периферичних лімфатичних вузлів, порушення сну, пітливість вночі, поганий апетит і погана прибавка ваги. При появі цих симптомів педіатр призначить туберкулінову пробу або пробу Манту.

Проба Манту – це основний метод діагностики туберкульозу у дітей. Її потрібно робити регулярно раз на рік незалежно від попереднього результату. Пробу оцінюють через 3 дні після її проведення. Контури червоної плями (гіперемії) або «ґудзика» (інфільтрату) не завжди бувають ідеально круглими. Реакцію вважають негативною, якщо на 3-й день на шкірі немає ніяких слідів – ні почервоніння, ні припухлості. Сумнівна реакція – невелика почервоніння без «ґудзика» або за наявності невеликого інфільтрату – 2 - 4 мм. При такому результаті не можна сказати напевно, захищена дитина від туберкульозу чи ні. У спірних випадках пробу Манту доводиться повторювати. Позитивна реакція – виражений інфільтрат діаметром 5 мм і більше. Можна за дитину не турбуватися – протягом найближчого року туберкульоз їй не загрожує. Гіперергічна (надмірна) реакція – «ґудзик» солідних розмірів – 17 мм і більше. Зазвичай з таким результатом направляють на консультацію до фахівця з туберкульозу – фтизіатра. Особливо тривожно, якщо стався так званий віраж туберкулінових проб – минулого разу реакція була негативною або сумнівною, а тепер результат «зашкалило». У цій ситуації є ймовірність того, що малюк інфікувався.

Зазначимо, що оцінювати реакцію має фахівець.

Звернемо увагу: пробу Манту ніколи не роблять двічі підряд на одній руці. У парні роки її ставлять на правому, а в непарні – на лівому передпліччі, оскільки імунологічна пам'ять клітин здатна посилити реакцію і спровокувати невірний результат.

Цікаво, що пробі Манту – більше 100 років. Настільки солідний вік викликає повагу і гарантує надійність. Першу пробу подібного роду зробив в кінці XIX століття Роберт Кох, який відкрив бактерію туберкульозу. У 1907 році австрійський лікар К. Пірке запропонував свій спосіб – наносити на шкіру подряпину спеціальною сталевою пір'їнкою (скарифікатором) і капати на неї діагностичну речовину – туберкулін. Однак більш надійною виявилася методика французького вченого Ш. Манту, на яку в усьому світі перейшли з 1909 року, а в нашій країні – з 1975 року (до цього радянських дітей перевіряли на реакцію Пірке).